Незвичне відчуття в грудях, плями на шкірі, головний біль, який «щось означає». Ви читаєте, шукаєте, перевіряєте, ідете на обстеження, і ненадовго стає легше. А потім з'являється нове «а раптом». Це знайомо багатьом, і про такий стан є наукові дані.
Що таке тривога за здоров'я
NHS описує тривогу за здоров'я як стан, коли хвилювання про те, що ви хворі чи можете захворіти, заволодіває повсякденним життям. Серед ознак: постійне занепокоєння станом здоров'я, часті перевірки тіла, пошук заспокоєння та уникання всього, що пов'язане з серйозними хворобами. Сама тривога дає фізичні відчуття, наприклад головний біль або прискорене серцебиття, які легко сприйняти за ознаки хвороби. Для NHS цей стан споріднений з обсесивно-компульсивним розладом (NHS). Докладніше про ОКР у статті про обсесивно-компульсивний розлад.
Цей текст не ставить діагноз і не заміняє медичного обстеження. Нові або змінені симптоми має оцінити лікар.
Чому аналізи не заспокоюють надовго
Когнітивно-поведінкова модель Salkovskis і Warwick (1986) пропонує інше пояснення, ніж «ви просто перебільшуєте». У ній уникання, зокрема повторний пошук заспокоєння та перевірки тіла, підтримує тривогу. У двох одиничних експериментах автори перевірили короткострокові й довгострокові ефекти медичного заспокоєння у пацієнтів із гіпохондричними занепокоєннями; результати відповідали моделі. Лікування, яке прибирало пошук заспокоєння, дозволило проводити самостійну експозицію та змінювати мислення, і діяло швидко (Salkovskis, Warwick, 1986). Це були лише два одиничні випадки, тож цей експеримент сам по собі моделі не доводить. Проте на ній згодом побудовано КПТ, яку перевірено в рандомізованому дослідженні (див. нижче).
Про те, як цю ж логіку бачать у кабінеті, є окрема нотатка для колег про заспокоєння як поведінку безпеки.
Що допомагає
КПТ, адаптована до тривоги за здоров'я. У рандомізованому дослідженні CHAMP брали участь 444 дорослих (16–75 років) з кардіологічних, ендокринологічних, гастроентерологічних, неврологічних і респіраторних клінік, які мали виражену тривогу за здоров'я й відповідали критеріям гіпохондрії. КПТ для тривоги за здоров'я дала значно більше покращення за шкалою здоров'я-тривоги, ніж стандартна допомога, і ефект зберігався понад 5 років. Найбільше виграли пацієнти гастроентерологічних і кардіологічних клінік. Обмеження: багато придатних пацієнтів не залучили, тож вибірка могла бути нерепрезентативною; за показником якості життя (QALY) терапія не була економічно ефективною, але була такою за показником тривоги за здоров'я (HTA, 2017). Протокол дослідження передбачав 5–10 сесій адаптованої КПТ за моделлю Salkovskis і Warwick (Tyrer та ін., 2011).
Що NHS радить робити самостійно. Вести щоденник того, як часто ви перевіряєте тіло чи шукаєте заспокоєння, і поступово зменшувати це; зробити таблицю з двох колонок: тривожні думки і більш виважені; відволікатися, коли виникає потреба перевірити (прогулянка чи розмова з другом); поступово повертатися до того, чого ви уникали (спорт, спілкування); пробувати вправи на розслаблення (NHS).
Невеликий експеримент за цими ідеями (це адаптація, а не окремо перевірена програма):
- Протягом кількох днів записуйте, скільки разів ви перевірили тіло, прочитали про симптоми чи запитали в когось «чи це небезпечно».
- Оберіть одну повторювану перевірку й відкладіть її на 15 хвилин.
- Запишіть, як змінилася тривога за цей час.
- Поступово подовжуйте інтервал.
Коли звернутися до фахівця
NHS радить звернутися до лікаря, якщо хвилювання про здоров'я заважають звичайному життю або самодопомога не допомагає. Лікар може запропонувати розмовну терапію, наприклад КПТ. Не потрібно вирішувати самотужки, чи «досить серйозно» це для звернення. Цей матеріал освітній і не замінює оцінки фахівця.
Часті запитання
Чим тривога за здоров'я відрізняється від звичайної турботи про здоров'я?
За описом NHS, про тривогу за здоров'я говорять, коли хвилювання про те, що ви хворі чи можете захворіти, заволодіває повсякденним життям. Типові ознаки: постійні думки про хворобу, часті перевірки тіла, пошук заспокоєння та уникання всього, що пов'язане з серйозними хворобами.
Чому після обстеження сумнів повертається?
Когнітивно-поведінкова модель Salkovskis і Warwick (1986) пояснює це так: уникання, зокрема повторний пошук заспокоєння та перевірки тіла, підтримує тривогу. Тому кожна нова «перевірка» може не знімати страх надовго, а підтримувати цикл.
Чи допомагає КПТ при тривозі за здоров'я?
Так, є якісні дані. У рандомізованому дослідженні CHAMP за участю 444 дорослих з медичних клінік КПТ для тривоги за здоров'я дала значно більше зменшення симптомів, ніж стандартна допомога, і ефект зберігався понад 5 років. Дослідження мало обмеження: багато придатних пацієнтів не були залучені, тож вибірка могла бути нерепрезентативною.
Чи означає це, що не треба ходити до лікаря?
Ні. Йдеться про зменшення повторних перевірок і запитань «на всяк випадок», а не про відмову від потрібної медичної допомоги. Нові чи змінені симптоми має оцінити лікар. NHS радить звернутися до лікаря, якщо хвилювання про здоров'я заважають звичайному життю або самодопомога не працює.
Джерела
- NHS — Health anxiety
- Salkovskis P.M., Warwick H.M.C., 1986 — Morbid preoccupations, health anxiety and reassurance: a cognitive-behavioural approach to hypochondriasis (абстракт, Oxford)
- Tyrer P. та ін., 2011 — Cognitive behaviour therapy for health anxiety in medical patients (CHAMP): a randomised controlled trial (протокол). BMC Psychiatry, 11, 99
- Cognitive–behaviour therapy for health anxiety in medical patients (CHAMP): a randomised controlled trial with outcomes to 5 years. Health Technology Assessment, 21(50), 2017